На базі демонстраційно-дослідного полігону Миколаївського національного аграрного університету відбувся гостьовий візит у форматі Дня поля, який об’єднав науковців, аграріїв і представників агробізнесу. Захід став нагодою не лише ознайомитися з новинками селекції, але й побачити в дії сучасні технології, що вже сьогодні визначають майбутнє аграрного сектора.
Однією з центральних подій стала демонстрація широкої колекції озимої пшениці. На полігоні представили понад 149 сортів — від вітчизняних до європейських і канадських.
Фахівці наголосили: зміна клімату вже впливає на вибір сортів. Іноземна селекція демонструє кращу стійкість до вилягання та адаптацію до м’яких зим, тоді як українські сорти залишаються лідерами за морозостійкістю та якістю зерна.
Окрему увагу учасників привернули інноваційні технології, які активно впроваджуються у виробництво. Зокрема, було показано роботу агродронів, здатних обробляти до 4 гектарів посівів за кілька хвилин без пошкодження рослин і утворення колій.
Такі рішення дозволяють значно підвищити точність внесення засобів захисту рослин і скоротити витрати.
Справжньою новацією став роботизований посівний комплекс без кабіни оператора, який працює за принципами цифрового землеробства. Фахівці відзначають: аграрна галузь стрімко рухається до автоматизації, а отже змінюються і вимоги до кадрів — зростає попит на операторів дронів та спеціалістів із нових технологій.
Чималий інтерес викликала технологія смугового землеробства МЗУРІ (MZURI), що передбачає мінімальне порушення ґрунту. Саме завдяки цій технології на полі вдалося отримати гарний стан посівів зимуючого гороху навіть після складних погодних умов.
Науковці підкреслюють, що МЗУРІ сприяє накопиченню вологи, зменшує ерозію та підвищує родючість ґрунтів.
У контексті кліматичних змін аграрії дедалі більше уваги приділяють диверсифікації виробництва. На полігоні було представлено нішеві культури — серед них лаванда, гірчиця, льон, коріандр, горох та тритікале.
Такі культури можуть стати альтернативою традиційним, особливо в умовах посухи, а також відкрити нові можливості для переробки та крафтового виробництва.
Перспективним напрямом досліджень є й багаторічні культури, зокрема зернова культура Kernza. Вона має здатність рости на одному місці до кількох десятків років і формує потужну кореневу систему, що сприяє зменшенню ерозії ґрунтів.
Важливою складовою заходу стала презентація сучасної лабораторної бази університету. Учасникам продемонстрували обладнання для аналізу ґрунтів, насіння і рослин, що дозволяє проводити точні дослідження і надавати практичні рекомендації агровиробникам.
Підсумовуючи, учасники Дня поля дійшли спільної думки: успішне ведення сучасного агробізнесу неможливе без поєднання традиційної селекції та інноваційних технологій. Впровадження дронів, автоматизації, нових систем обробітку ґрунту та розширення асортименту культур є відповіддю на кліматичні виклики і запорукою стабільного розвитку галузі.
Захід підтвердив, що аграрна наука і освіта відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та формуванні майбутнього українського сільського господарства.
