Народившись і вирісши в селі Маліївка, на Миколаївщині, Олександр пройшов шлях від механіка до головного інженера місцевого господарства, а згодом — до власника 150 гектарів землі. Його професійний досвід, знайомство з іноземними технологіями та впровадження системи No-Till стали основою розвитку господарства.
Війна принесла серйозні виклики: зерно знецінилося, паливо стало дефіцитом, а у 2022 році ракети зруйнували будівлі та техніку. Попри паніку й втрати, родина та односельці власними силами відновили господарство. Олександр не зупинився – продовжив працювати й шукати можливості для розвитку.
Ключовим моментом стала співпраця з АгроХабом Всесвітньої продовольчої програми ООН. Спершу він отримав 60 тисяч гривень на осінні жнива, а згодом – консультації та навчання з написання грантових заявок. Завдяки професійній підтримці АгроХабу господарство змогло подати заявку до фонду Говарда Баффета та Mercy Corps і отримати грант на відновлення та придбання нової техніки. Це стало вирішальним кроком у відновленні після руйнувань.
Додатково господарство скористалося програмою аналізу ґрунтів, компенсацією за нішеві культури та підтримкою у вирощуванні льону. Завдяки грантовим коштам і дотаціям Олександр не лише компенсував втрати, а й розширив сівозміну, додавши нову культуру.
Його історія показує, що грантова підтримка — це не просто фінансова допомога. Це можливість зберегти виробництво, впроваджувати нові технології та дивитися в майбутнє навіть у час війни. Господарство Журавського стало прикладом того, як професійний супровід і людська небайдужість здатні відновити віру та дати шанс на розвиток.
