Віталій із Казанківської громади почав займатися фермерством ще до повномасштабної війни. У 2020 році він офіційно зареєстрував фермерське господарство, яке стало сімейною справою. Разом із батьками та дружиною вони обробляють 118 гектарів орендованої землі, хоч починали лише з 6. Вирощують соняшник і зернові культури. У сезон до роботи долучаються й додаткові працівники.
Початок повномасштабної війни одразу вдарив по роботі господарства. Продавати врожай стало складно — ціни на продукцію впали майже втричі, тоді як витрати, навпаки, зросли. Подорожчало пальне, добрива, обслуговування техніки. Навіть у 2023 році, коли ринок почав потроху вирівнюватися, врожайність залишалася низькою.
З такими площами, як у Віталія, придбати власну техніку без кредитів майже неможливо. Він скористався державною програмою «5–7–9» і оформив три кредити, завдяки яким зміг придбати трактор і частину необхідного обладнання. Решту техніки доводиться орендувати або працювати на старій, яка вже не відповідає сучасним вимогам.
«Коли я тільки зареєстрував господарство, жоден банк не хотів давати кредит. Це був стартап. Я дев’ять місяців збирав документи. Але хто стукає — тому відкривають», — згадує Віталій.
Він пояснює, що для малих фермерів кредитне навантаження часто стає серйозним ризиком. Банкам простіше видати один великий кредит, ніж кілька малих, але для невеликого господарства це означає борги на роки вперед. Для прикладу: нова сівалка коштує близько 2 мільйонів гривень, трактор — до 3 мільйонів. Для фермерів з невеликим земельним банком це дуже великі суми.
Про програму мікрогрантів АгроХабу Віталій дізнався через аграрну групу Казанківщини. Подання заявки було зрозумілим, а у 2023 році грант став реальною підтримкою для господарства — вдалося найняти комбайн для збору соняшника.
«Мікрогрант дуже допоміг. Урожайність була слабкою, але ми змогли зібрати насіння. Думаю, буде до 10 центнерів з гектара», — говорить фермер.
Віталій планує й надалі долучатися до програм АгроХабу. Зокрема, вже подав заявку на аналіз ґрунтів, щоб краще розуміти потенціал своїх земель і планувати посіви.
«Фермерство — це наш основний дохід. У селі іншого варіанту просто немає. Аби жити — треба працювати на землі», — каже він.
Малі фермери — це основа продовольчої безпеки України. Завдяки таким ініціативам, як АгроХаб, ВПП допомагає їм не лише виживати, а й відновлюватись і розвиватися. Дізнайтеся більше про те, як ВПП підтримує фермерів у прифронтових регіонах: 🔗 wfpagrohub.mnau.edu.ua
